Як вічний дрочер шо позбувся враз руки
Отак і я кричу - перевелися мужики!
Куди не плюнь - мудило чи хуйло
Й шо Аполлон про себе думає воно.
Ален Делон, шо снізойшов к тібє с небес
І в ліжку знає точно шо він - бєс.
І благодарна вічно маєш бути ти
За то шо поруч він дає з собою йти.
Любить повинна прать йому носки
І прибирать, як він пожре, за ним миски.
Ніколи ти перечить йомУ должна.
Бо йОго ж думка так тобі важна.
Взамін він розрішить себе любить.
І буде дуже часто він тебе гнобить.
А може і з зарплати гривню дасть
Як злий - то розчепірить свою пасть.
З подругами уже ти не гульнеш
Його ж любити маєш ти без меж
Осмілишся ти слово лиш сказать
То матюкне тебе і твОю мать.
І хоч без мужика шо без руки
Та нахуй це.
Перевелися мужики.
