Спекотний червень на дворі стояв, я тебе ніжно і палко кохав, ти взаємністю мені відповідала, і до нестями мене ти кохала! Ми радiли,немов малі діти, від такого кохання хотілося жити, та враз обірвалася ниточка щастя, і мене огорнули горе,печаль і нещастя! Нареченою мені ти мала стати,та Смерть рішила тебе з собою забрати! Ніч,аварія,понівечене тіло,моє серце з тобою у рай полетіло...!
автор Сергій Гижа
Немає коментарів:
Дописати коментар