Як тяжко кохати коли тобі не довіряють,
Коли світ втратив чистоту думок,
Ми в безнадії живемо, на маючи віри.
Як тяжко довіряти, коли тебе перевіряють,
Коли емоції переплелись наче клубок,
Коли хтось каже кохаю, а сам не має довіри.
Часто життя сповнене печалю і болю,
Але ми одягаємо веселі маски,
Ховаючи своє обличчя від всіх,
І доволі часто все псують наші думки,
Ми втратили смак радості від простих втіх.
Тепер часто розважаються за допомогою алкоголю,
Нам часто не вистачає любові.
Спілкуємося частіше в соц. мережі на ті теми,
Про які варто говорити при зустрічі в житті.
Ми деградуємо чи ні? Хіба це те, що ми хотіли?
Я вже втомився від оточуючої балаканини.
А Ви? Невже це все, що ми знайшли?
Напевно ідеальний світ там де тиша зранку,
Де не відчуваються чужі думки.
Де люди вірять в те, що кажуть, а обманюють лиш подумки.
--------------------------------------------------------------------------------
Автор: Гребеневич Володимир
Немає коментарів:
Дописати коментар