А може й не любов була

А може й не любов була,бо не ідуть,кохаючи...
На вітер кидались слова,зередини вбиваючи,
Та все ж повірила у них,і душу всю розкрила.
А рік промчав-"вулкан притих",спаливши мої крила.

Питання задаю собі: Як так? Чому? За що?
Думки рояться в голові: "Невже ось так пройшло?"
Біль моє серце розірвав,в клубочок нерв мотаючи...
Ти ,певно, зовсім не кохав,адже не йдуть,кохаючи...

Nusja Maximum

А ти знаєш як болить?

А ти знаєш як болить? Ти знаєш як боляче втрачати? Того, шо ти пережив безумовно багато, але які висновки ти зробив? Ти живеш у сні і не хочеш прокидатись. А чому? Той сон кошмар, а реальність насправді не така вже й погана. Мучити себе і інших для тебе вже звична річ, але може варто перестати їсти всіх коли не відчуваєш голоду?

Перевелися мужики.

Як вічний дрочер шо позбувся враз руки
Отак і я кричу - перевелися мужики!
Куди не плюнь - мудило чи хуйло
Й шо Аполлон про себе думає воно.

Ален Делон, шо снізойшов к тібє с небес
І в ліжку знає точно шо він - бєс.
І благодарна вічно маєш бути ти
За то шо поруч він дає з собою йти.

Любить повинна прать йому носки
І прибирать, як він пожре, за ним миски.
Ніколи ти перечить йомУ должна.
Бо йОго ж думка так тобі важна.

Взамін він розрішить себе любить.
І буде дуже часто він тебе гнобить.
А може і з зарплати гривню дасть
Як злий - то розчепірить свою пасть.

З подругами уже ти не гульнеш
Його ж любити маєш ти без меж
Осмілишся ти слово лиш сказать
То матюкне тебе і твОю мать.

І хоч без мужика шо без руки
Та нахуй це.
Перевелися мужики.

Чому життя таке болюче

Чому життя таке болюче, коли так хочеться тепла,
коли здається, що все маєш, а разом з тим, нічого нема.
Чому ми хочемо кохати? Навіщо любимо? За що?
Чому віддавши серце й душу, ми знов отримуємо ніщо?

Я тебе кохаю

Не чекала я цього від тебе,

Для чого так, навіщо і чому?

Повір, і вибач, але я за тебе

Всі океани і моря пройду.

Чому не зрозумієш ти мене?

Навіщо раниш усе глибше, й глибше?

Для мене погляд твій понад усе!

Хоч і біль приносиш почуття розмивши.

Ти просто збережи наше кохання,

Я тебе прошу… хоча ні, благаю!

Коли зійде на небо зірка рання,

Тоді промовлю : «Я тебе кохаю».

Автор: Мариночка Хоменко.

Мені б ...... !!!

 

Мені б когось, хто вміє залатати рани,

Когось, хто б вмів заварювати чай,

Хто в той самий час, що й я, лягав би спати,

Когось, кого би в сон не вводила печаль,

Хто міг би просто безкінечно говорити

Про фільми, привидів, про гори і життя,

Когось, хто б міг би легко розсмішити,

Хто би міг вислухати всі мої ниття.

Когось, хто міг би бути з мною щирим,

Хто вечорами би читав мені вірші,

Хто б, як і я, любив спагеті з сиром,

Кому б подобались мої улюблені пісні.

Хто міг утнути би щось божевільне,

Хто би гуляв зі мною цілу ніч,

І з ким разом ми переглянули б усі фільми,

З ким би завжди іти лиш пліч-о-пліч.

Мені б когось, хто просто не покине,

І не кида на вітер пустих слів і фраз,

Хто буде поряд у важку хвилину,

Чия усмішка все покращить враз.

Автор: Zoe Jane

Лиш подумки

Як тяжко кохати коли тобі не довіряють,

Коли світ втратив чистоту думок,

Ми в безнадії живемо, на маючи віри.

Як тяжко довіряти, коли тебе перевіряють,

Коли емоції переплелись наче клубок,

Коли хтось каже кохаю, а сам не має довіри.

Кохають всі

Кохають всі,
лиш сильні не кохають..
Живуть усі,
лиш сильні виживають...
Забудуть всі,
лиш сильніі пам*ятають...
Навіщо нам тоді, кохати?
Навіщо жити і навіщо нам страждати ?
Чи не простіше сильним стати?
Але тоді, лиш варто пам*ятати,
Що сильний не людина просто - статус....

Тетяна Новак

А за вікном весна
І зрозумілий дощ
Я пишу тобі листа
Сюжет, без слів
І крик дущі
І я щитаю дні
Коли стобою були ми
Не спиться вже мені
І очевидно ти не мій
А так хотілось навпаки
Скоріше вже забути все
І краще вічний сміх чим плач
І віра помагає всім
І вчинок твій давно не лицарський припів
А я люблю тебе і так

Нелли Клованич

Ти знай що я тебе кохаю

Сьогодні знову я скучаю
Дуже сильно я тебе кохаю
Заснути я не можу
Бо думаю про тебе з ночі
А коли дивлюся на твої очі 
Серце палає і горить

І зорі світять у вікно
Настала ніч і я без тебе
І дні проходять ти зімною у душі
Ти є не поруч але ти мій

І я чекаю тебе сильно
І довіряю як собі
Ти знай що я тебе кохаю
І днем і ночу і у сні...

Незавершений вірш про кохання

* * *
Як тільки сонце до повік
Приклало промені грайливо,
Розплющив їх я неквапливо,
І сон кудись від мене втік.

В ту мить усе би я віддав,
Щоб сон назад свій повернути
Й навіки в ньому потонути.
Та в глибині душі я знав:

Туди нікому із людей
Назад дороги вже немає.
І серце швидкість набирає,
Так прагне вирватись з грудей.

Закривши очі, я хотів
Зі сну деталі відтворити,
Хоч знов його вже й не прожити.
Я це чудово розумів.

Тепер тебе нема

Тепер тебе нема
І мені трохи легше
Пройшла зима
Настала весна

розмиті малюнки на вікнах авто,
замислені очі мовчали про щастя,
яке як колись так і досі було
заховане там, десь глибоко в серці.
замислені очі кричали про біль,
яка розросталась печаллю глухою
і пізно тепер вертатися в сон,
коли він уже поруч з тобою...

Маринка Остапчук

Злюка

Я такий ну, що поробиш,

хотів змінитись, але вище моїх сил.

Робив я спроби і не раз,

але нічого не змінилось.

Вірш про червоно-чорне кохання

І я знову в червоно-чорних тонах божевілля

Де біль і бажання злились у єдине

Я прошу, в твоїх руках - усе, що потрібно

Прийди і врятуй мене від самої себе , скоріше!

В мені вже горить той вогонь, що тлів лише недавно

І у тебе є сила для мого спасіння

Я прошу, не загубись лише в своїх промовистих бажаннях

Прийди і знайди мене, хоча, можливо уже пізно....

Невдала любов

А я дивлюсь на зірки

І згадую, перший поцілунок

І перші квіти,

Слова ніжні,

Незабутні дні

Як я тобі вірила,

Писала вірші, присвячені тобі,

А ще я згадала,

Як ти казав кохаю

А я заплакала, і сказала знаю

Потемніло, серце задеревіло

Ти покинув, а я держу твого мішку

Беру пігулки і викидаю із вікна

А я любила тебе

І ти для мене був життя

А тепер ліпше тебе і небуло б...

Автор: Нелли Клованич

Бережіть тих,хто завжди поруч

Бережіть тих,хто завжди поруч

Хто просто так дарує вам любов.
Бережіть тих,хто лиш поглядом
Зможе подарувати вам своє тепло.

Кохаю тебе до нестями

Кохаю тебе до нестями, з тобою щаслива я!

І всі ті моменти кохання, збережу до останнього дня.
Ти той кого я чекала, кожний день, все життя, з року в рік...
Я нікого ще так не кохала, тепер ти у серці моїм.

Вірш про кохану Аліну

Моя Алінка кохана,
Ти найкраща серед усіх.
Про тебе я думаю днями й ночами,
Поряд з тобою щастя, кохання та сміх.
В тебе очі глибокі як море,
Наче вишні червоні губи твої,
Я кохаю тебе, Алінка сьогодні,
І кохати буду ЗАВЖДИ!