А сльози все кап...кап...кап

А сльози все кап...кап...кап
З обличчя капає душа
А серце все тук...тук...тук
Так звучить поламана струна

А в голові все бум...бум...бум
Так голосно шумить забутий світ людей
А руки все стук...стук...стук
Шукають все , загублену давно вже акварель


А долоні все хлоп...хлоп...хлоп
Шукають радості і втіхи для душі
А ноги все топ...топ...топ
Біжать кудись й губляться в темноті

А щастя все тук...тук...тук
Так стукає в побиту сном душу
А правда все луп...луп...луп
Все б`є в б`є у вибиту весну

А сльози все кап...кап...кап
Все капають на вбитий мною час
Надії всі бах...бах...бах
Вже вибухають як підпалений екстаз

Автор: Виктория Фуркад