пʼятниця, 4 березня 2016 р.

Розбите кохання


Навіщо мені це життя
В сльозах кришлатлево-солних?
Я прагну лише забуття
У твОїх збліднілих долoнях.
Думки розбиваються в щент.
Тверезістю вкрита надія.
Потіш мене трішечки ще,
Допоки від сліз не зомлію.
А потім тримай на руких,
Немов це останні хвилини.
А дощ заливає крізь дах -
Карає за те, ща не винна.
Тобі я дарую життя
І сльози, до болю солоні.
Шукаю в тобі забуття,
У твОїх прекрасних долoнях.


розбите кохання

Немає коментарів:

Дописати коментар