Тебе цілую. Тану, немов лід.
А ти, зніміло, дивишся на мене.
Тобі дарую цілий білий світ, -
Тобі всерівно. Це тобі не треба.
Тебе кохаю. Сльози водоспадом
Цілують щоки, плавлячись в журбі.
"Не плачь, послушай. Хватит! Ну не надо"
А чи не все одно, коханий, ще тобі?!
Для тебе дихаю. Тобі дарую мрії,
І сни свої, і щастя, і любов.
Мене кохаєш? Ні? Я розумію.
Навіщо ж я тоді з тобою знов?
Навіщо сонце, небо, сенс буття,
Коли тобі всерівно вже до мене.
Я лиш прошу, не нівеч це життя...
Немає коментарів:
Дописати коментар