понеділок, 29 лютого 2016 р.

Немаю нічого.

Небо темне, хмари сірі,
Сонце вкрали, сховали зорі.
Дня немає, темна ніч.
Мла спустилась з мої пліч.

Біль розкрився так невчасно,
прийшов і не тікає,
прийшов і гуляє,
Править бал в душі моїй нещасній.

Боже, Боже, Скільки ще терпіти?
Скільки сил віддати мушу,
скільки життя мого зтерти?
Все забрали вони...

Залишилось поле одне пусте,
Поле моїх живих ран,
Поле моїх переживань,
Поле моїх страждань.

Кожна мить без душі
Марно прожита на землі
Незнаю як мені бути,
Що потрібно роботи.

Неможу я забути,
Неможу я закрити,
Своє серце для тебе одієї.
Хто скаже як забути???

Небо - сховай мене,
Ноче темна - закрий мене,
Сонце - зігрій мене!
Серце - зупинись моє...

Чому ви покинули мене?
Чому зрадили мені?
Що я вам зробив?
Вірою і правдою лиш служив.

Чому не відпускаєте мене?
Чому з собою тягнете мене?
Пустіть мене самого.
Залиште мене одного...

Немає коментарів:

Дописати коментар