За мною...

По краплині я зберуся,

І до неба помолюся.

Дай же Боже серцю сили,

Щоб несли мене ці крила.

Полечу, а може, впаду
На траву росою сяду,

Чи згадає він мене?

Хто для нього я вже є?

А кохаєш ти чи ні,

Я побачу лиш вві сні.

Адже правди ти не скажеш,

І моє враз серце вкрадеш.

Як же мучать ці думки,

І втікають десь роки.

Залишити їх не можу,

Без керма корабель вожу.

Стрімко вгору і донизу,

Я ходжу вже по карнизу,

Зловиш? Ні! Нехай, я впаду.

Знаєш, ти підеш за мною ззаду...

Автор: Бурба Ольга