Не можу. Не здатна. Слабка.
Не хочу втрачати надію.
Та виходу зовсім нема...
Мені це все так остогидло!
Даремно. Не варто. За безцінь.
Тобі почуття віддала.
Як крапля із неба упала-
до ніг твоїх падаю я...
Як жовтий листок на прощання,
у серце на мить залечу, а далі...
А далі, як завжди,тікаю...
Щодуху, щосили від Тебе біжу...
Для серця-отрута, смертельний удар.
Без щастя...Без волі...
Ти безліч залишивши ран,
Усе ж не пускаєш від себе...
Міцною мотузкою туги
до себе мене прив*язав...
І сірі байдужі, будні
заколихалися в моїх очах...
Без Тебе не зможу...
Не буду жити...
Бо серце твоє все ж не дасть...
Немає коментарів:
Дописати коментар