І як неспішно та повільно опадають
Чарівний вигляд ніжності й краси
Вони також чекають та шукають
Забитий погляд, втрачений назавжди час
Несмілий потяг до чуттєвого бажання
"Коли прийдеш?" - спитаю в який раз
"Я не прийду" - мені прошепчуть коливання
В очах твоїх забутий вже кохання слід
І скільки часу ти не відчуваєш
І колір серця твого мідно-кам'яний
В руках у божевілля швидко таєш
Окрашений у синій колір світ
Хоч як старайся - нічого не змінити
Чи там комусь важливо : жив не жив?
Загублений у своїх власних цілях
Чи бачиш ти рожеві пелюстки?
Що падають із неба
Як з кришталю...
Це всі твої моменти у житті
Це все що ти забув - я пам'ятаю.
Виктория Фуркад
Немає коментарів:
Дописати коментар