Перша любов, як перший сніг:
Розтривожить серце і розтане.
Здається, прийшла вона навік,
А куди пішла, ніхто не знає.
Перша любов, як мед солодка,
Тонкою свічкою вона згоряє.
Нехай вона сьогодні уже далека,
Зрілість її ніжно нагадає.
Ось невинний перший поцілунок,
Ось дівчисько, хлопець обіймає,
А вона йому - «Це долі подарунок!»,
І любов вогнем уже палає.
Молодим закоханим невтямки,
Що любов їх першим снігом тане,
Що момент розлуки недалекий,
Життя свої сторінки їм гортає.
У житті є в кожного своя Доля.
Першу любов вона вручає.
Нехай сповнене життя дітьми удома,
Зрілий чоловік дівчисько те згадає.
Та те дівча - мати вже давно.
З кожним роком донька підростає.
Як і нам, закохатися, їй дано,
І Амур над нею вже літає.
Перша любов, як перший сніг:
Серце розтривожить і розтане.
Здається, прийшла вона навік,
А куди пішла, ніхто не знає...
Немає коментарів:
Дописати коментар