Зрада

Ти зміг легко все змінити

Однією лише фразою, грубим словом

Вчора все було добре,

Але на краю стою я знову.

Один політ довжиною в мить

І немає мене, і я зникла

Моя душа вспаріла увись

Їй у цьому світі було тісно

Ти не любив зовсім мене

з моїми почуттями грався

Ти показав своє обличчя

У своєму зрадництві зізнався

Ти мій коханий, мій єдиний

Ти мій коханий, мій єдиний

Ти самий рідний і важливий

Тебе люблю, так завжди було

Тебе люблю, так завжди буде

А те, що зараз ... неважливо

Ніхто мені він... ти лиш диво

Не разом ми, та це нічого

З тобою я, а ти зі мною

Ти - моя доля, я це знаю

І лиш на тебе я чекаю

А той хто зараз - лиш хвилина

Коли для мене ти - вся вічність

Моє ти сонечко кохане, 

Моя ти радість, ти - життя

А хто для тебе я - не знаю

Та лиш одне я пам"ятаю

Коли ти поруч - ми єдине

Тебе немає - я одна......

Автор: Лера Хмельницька

Ти знав, що я тебе кохала

Ти знав, що я тебе кохала.
Дзвонив та говорив, що любиш.
Ти знав, що я тебе чекала.
Але гадав, що все забудеш.
Ти знав, що не будемо разом.
Різниця в віці, та усе таке.
Ти думав, що мине все з часом.
Але забув ти про одне.
Забув про те, що любиш і кохаєш.
Забув, що втратити боїшся.
Забув про те, що все ти пам'ятаєш.
А твоя рана в серці не гоїться.
Залишиться на місці рани - шрам.
І все життя ти будеш пам'ятати.
Що я кохала і що люблю - казала вам.
А ти так не зумів кохати!!
Автор: Каріна Брикайло

Ти хочеш сказати, що любиш

Ти хочеш сказати,що любиш

Ти хочеш сказати:"Люблю"

Можливо не знаєш,що робиш

Й докажеш любов ти свою

Але і я мушу зізнатись

Ти дав причини закохатись

Я це зробила дуже вміло

Від серця йшло усе це щиро

Я це зробила-полюбила

Не знаю,як колись я жила

А зараз не живу,зараз існую 

Твій голос кожен день я чую

І важко.Серце завмирає

До тебе з часом привикає

Можливо,любить,може-ні

Можливо,я живу у сні?

А може любить,і шепоче

Що лиш з тобою бути хоче

Тобою мріяти і жити

Про тебе тільки говорити

В обіймах танути твоїх

І часто згадувати їх

І буду завжди пам"ятати:

"Ніхто не зможе так кохати!"

Автор: Маріанна Місецька

Один з перших віршів

Прийшло непрошене кохання,

Прийшло без пісень і віршів,

Воно несло в собі страждання ,

від несказаних нами слів.

Ми з тобою бачимось часто, 

Але не рахуючи це

у нас све не буде прекрасно

бо ти не любиш мене.

Кохання це марево дивне, 

Що приносить людина тобі

І хоча почуття це чарівне 

Воно іноді злобу таїть у собі.

Воно дивитясь ніжно у вічі

І не скаже не слова тобі

І лише під покровом ночі 

Загляне до тебе ввісні.

Принесе із собою муку, 

що не пройде за день чи два

І нестерпно довгу розлуку 

Та тебе вже проряд нема

І здається я зібралася з силами

Щоб тобі розповісти про все

І оцими віршами сумливими

Почуття відкрити своє

Та сміли вість зникає між хмарами 

І я не тримаю її

Бо болючими дуже ударами 

слова будуть: Ти непотрібна мені

Оля Васьковская

Океан суму...

Я бачу над собою далечінь і чисте небо

І міріади ясних зір мені кричать: "Не треба!!!"

Це лиш початок, а може, вже й кінець?!

Коли уже не чуєш унісонний стук наших сердець?..

Напевно, не початок це!

Я закриваю зорями лице

І сліз нестримна течія бурхливо по щоках тече...

Сиджу в тяжкій задумі, ніщо мене вже не спасе -

Я потопаю в океані суму... 

І.П.Сянькова "Телефонні вірші"

Перша любов

Перша любов, як перший сніг:

Розтривожить серце і розтане.

Здається, прийшла вона навік,

А куди пішла, ніхто не знає.

Перша любов, як мед солодка,

Тонкою свічкою вона згоряє.

Нехай вона сьогодні уже далека,

Зрілість її ніжно нагадає.

Ось невинний перший поцілунок,

Ось дівчисько, хлопець обіймає,

А вона йому - «Це долі подарунок!»,

І любов вогнем уже палає.

Молодим закоханим невтямки,

Що любов їх першим снігом тане,

Що момент розлуки недалекий,

Життя свої сторінки їм гортає.

У житті є в кожного своя Доля.

Першу любов вона вручає.

Нехай сповнене життя дітьми удома,

Зрілий чоловік дівчисько те згадає.

Та те дівча - мати вже давно.

З кожним роком донька підростає.

Як і нам, закохатися, їй дано,

І Амур над нею вже літає.

Перша любов, як перший сніг:

Серце розтривожить і розтане.

Здається, прийшла вона навік,

А куди пішла, ніхто не знає...

Проходять роки...

У парку на лавці вони сиділи

і про любов завжди говорили,

І навкруги розцвітала весна

їхні серця об"єднала вона.

Не турбувало їх буднє життя, 

але залишився крок до забуття.

 Проходять роки

 і він все забув,

 А вона пам"ятає,

 Як він з нею був,

 І тільки лиш спогад

 її зігріває,

 серце розбите -

 він нічого не знає.

Життя обірвалось в одного із них,

Він повернувся, бачить - лежить.

Очі закриті, вона, наче спить,

Він розуміє, що втратив навік,

Тепер вже шкодує, що тоді не вберіг,

На могилу дівчини падає сніг.

 28.01.2009, Автор: Julia Candy

Кохання чи ненависть?..

Чому цей світ такий тісний?

Чому не легко так у ньому жити?

Ти відпусти, ти зрозумій

Нехочу я тебе любити!

Твоїх погроз рясний потік

Слова призріння прямо ввічі

І вся та злість в очах твоїх

Ну не дають тебе любити!

Уся палка любов до тебе

У мить пройшла і відцвіла.

Навіщо ти кричиш на мене?!

Іди ти геть з мого життя!..

Забуть цей рій, як стрАшний сон

Забудь мене, як "недостойну". 

Так як я в житті мільйом,

Найди собі якусь "пристойну".

Ти нелюбив, ти проклинав,

Ти ненавидів і хотів убити,

А так раніше обіцяв,

Що будеш ти завжди любити.

Ну як ти міг мені брехати?

Як мені в очі ти глядів?

Як міг так палко ти кохати

І все розбить у миті дві?..

Автор: Наталія Грех

З тобою назавжди

Мрію, віру і кохаю.
Тобою я лише живу
Без тебе щастя я не знаю,
Ти тільки не лишай мене саму!

З тобою поруч хочу бути,
І засинати у обіймах хочу я,
Твій голос милий серцю чути,
Сьгодні,завтра і усе життя!
Галинка Радич

Як же ж мені тебе не вистачає

Як же ж мені тебе не вистачає,
Без тебе, розум я втрачаю,
Без тебе день, уже не день,
А ніч, повна думок про зустріч,

Проходять дні, проходять ночі,
А серце лиш до тебе хоче,
І місця сука не знаходить,
І інколи до тебе ходить.

І тут приходить думка сміло,
Ще зовсім трохи, надоїло,
Чекати цей момент, невдовзі,
З тобою будем разом, довго!
Сергей Козловский

Я кохаю тебе

Ти завжди був моїм
ніби янголом,
поруч і безсоння вночі
не мучило.
навіть холодно не було,
коли інші мерзли
від холоду.
ти ним був, ти ним
й досі залИшився.
і терпкий аромат
від вина
на кухні я відчуваю
щовечора.
ніби згадка
про те перше вересня,
коли бУли удвох
тільки ти і я.
там мартіні налито
в стакани, пляшка
вже напівпуста
або напівповна...
я не знаю, і ти теж не знаєш.
ейфорія затьмарює розум,
всьому верх беруть почуття,
і хай що там в подальшому буде -
ми кохаємо...
пляшка уже пуста.
ти ідеш за вином,
я зосталася
і чекаю на тебе,
мов божевільна.
знаєш, я кохаю тебе.
а давай, а давай
ми залишимо,
збережемо це почуття....
Маринка Остапчук

Якщо ти не проти - піди з мого життя

Якщо ти не проти - піди з мого життя
Щоб вижити я маю залишитися сама
І щоб забути те, що ми з тобою прожили
І щоб вернути все, що втрачено, коли був ти

Якщо ти не проти - зникни з моїх снів
Бо я пуста неначе тиша, вже зникли мрії всі
Ти все зробив для мене, з свого боку, все що міг
Та все ж мої надії перетворилися на білий сніг

Якщо ти не проти - забудь усе що з нами відбулось
Бо я лиш іграшка в твоїх руках, тремтлива частка своїх метаморфоз
А серце - камінь, наче тисячі жахливих слів
Моя сутність тане, без тебе я ніхто - тому іди

Якщо ти не проти - зроби останній вияв доброти
Візьми мою душу з собою, їй від тебе вже ніколи не втекти
А моє серце залиш, бо воно вже не діє
Адже всередині пусто, й воно скоро зітліє
Виктория Фуркад

Дівчина кидає хлопця у вірші

Ми зовсім різні з тобою,
І маєм свою мету,
Та залишатись собою немає часу я йду,
Я йду назавжди від тебе,
Я покидаю тебе,
Не обіжайся на мене,
Повір любила тебе,
За все любила на світі,
та зрозуміла одне,
нам не судилось зустрітись,
Но ми зустрілись і все.....
Все,що було лиш між нами,
Більше немає ніде,
Ми тепер стали чужими....
Я йду від тебе а ти,
Не розумієш що сталось,
Та з часом все ти поймеш,
"Тобі завдала я болю,
Ти ненавидиш мене,
Та несуди так суворо,
Вибач як зможеш мене!"
Ми розійдемось навіки,
Ти непобачиш мене,
Я незустрінусь з тобою,
Ми тепер зовсім чужі.
Спогадів більше немає,
Я зруйнувала усе,
"Я просто хотіла любові,
Я просто хотіла тепла,
Я бути хотіла з тобою,
А в тебе все часу нема"
Та знай я не люблю чекати,
А може не вмію лише,
Одне тобі хочу сказати
"пробач"якщо зможеш мене!
Леся Васильєва

Цезарю Цезареве

Коли ти не поруч,
світ пахне тобою.
Повідомлення, написані тобою,
також пахнуть тобою.
Навіть праця пахне тобою.
А час ліворуч і праворуч
підганяє знаходити тебе
і твій запах
в іншому,
де ще не ганяв вітер хвилин.

Де ще не ганяв вітер хвилин?
Чужий вітер хвилин,
годин,
років;
ніби й теперішній,
але сонми в нім минулих кроків.
Де не ганяв?
Він був у нахилі краплин,
у спогадах родин,
в думках -
ніби й теперішніх,
без заскоків -
але таких зайвих,
коли ти не поруч.

Підводжу підсумки.
Світ.
Праця.
Повідомлення.
Які нікчемні підсумки.
Та ні,
щось пахне.
Якийсь цвіт.
Мов для ознайомлення:
легкий, крихкий...
Це я скисаю
і сам свій запах відчуваю
і щось ще відчуваю.
Але, зрештою,
хто я такий,
щоб це аналізувати,
коли ти не поруч.
John Hemphshire

Вірш про почуття

Не можу передати почуття,
Які над мною мають владу.
Неспокій мій, нічна нудьга..
Шукаю десь розраду.

Я хочу чути голос твій
Не часто чую - знаю.
Відчути хочу дотик твій,
Його не відчуваю.

Торкнутись прагну губ твоїх,
Таких солодких, ніжних
Почути знову запах твій
Вернутись до днів сніжних.

Побачити в очах твоїх
Частинку свого раю,
Зустрітися хоча б на мить -
Це все, чого бажаю.

Тоді вже стануть мої дні
Не сірі, - кольорові.
І знов захочеться мені
Відчути смак любові.

Так ніби недалеко ти,
А я вже так скучаю.
Без тебе пусто. Подзвони.
Ти б знав, як я чекаю!!!
Оля Круглій

Зрада коханого

Здається між нами була любов,
і я тебе чекала.
А ти дзвонив знову,і знов,
я за тобою сумувала.
Коли приїхав,знаєш,
зраділа я звичайно.
А ти сказав що не кохаєш,
сказав: "Все буде файно".
Лише тепер я зрозуміла,
твої обіцянки-пусті слова.
І якби цього не хотіла,
була я в тебе не одна.
А ти собака, погань, мразь,
це все що можу я сказати.
Ти знаєш-не буду скучать,
я просто посилаю тебе на хер!!!
Каріна Брикайло

Вірш про закоханих

В пориві щастя і розлуки,
Стрибали ми у яму муки,
Яку своїми же руками,
Викопували день за днем....
Ми непомітно розійшлись...
Ми втомлені від щастя люди....
Яким так мало сонця всюди.......
Тетяна Новак

Закоханий вірш

Дай доторкнутися мені до твоєї щоки.
 Поглянути у твої сумні очі.
 Нехай ми з тобою далекі,
 Але одне без одного нам не можна.
 Дай доторкнутися мені до твоїх губ.
 Відчути твоє дихання.
 Пригорнутися до твоїх грудей, рук.
 Відчути тепло і розуміння.
 Дай доторкнутися мені до твоєї душі.
 Зазнати в ній глибини, дали.
 Зрозуміти, повірити і довіритися тобі,
 Щоб ми з тобою ближче стали.
Галя Рубан

Чи бачиш ти рожеві пелюстки?

Чи бачиш ти рожеві пелюстки?
І як неспішно та повільно опадають
Чарівний вигляд ніжності й краси
Вони також чекають та шукають

Забитий погляд, втрачений назавжди час
Несмілий потяг до чуттєвого бажання
"Коли прийдеш?" - спитаю в який раз
"Я не прийду" - мені прошепчуть коливання

В очах твоїх забутий вже кохання слід
І скільки часу ти не відчуваєш
І колір серця твого мідно-кам'яний
В руках у божевілля швидко таєш

Окрашений у синій колір світ
Хоч як старайся - нічого не змінити
Чи там комусь важливо : жив не жив?
Загублений у своїх власних цілях

Чи бачиш ти рожеві пелюстки?
Що падають із неба
Як з кришталю...
Це всі твої моменти у житті
Це все що ти забув - я пам'ятаю.
Виктория Фуркад

Я тебе кохаю

"Їду я, і згадую тебе,
Твої вуста, твій подих, волоссячко твоє.
Знаю – чекаєш ти на мене,
Бо вірю свято в це.

Сумую за тобою.
Згадую тебе.
Згадую, і з щастям, і з журбою,
Згадую, з надією святою.

Що не покинеш ти мене ніколи,
Що будем разом ми завжди,
Що разом будем проводжати вечори,
І разом зустрічати ранки.

Признаєшся ти мені в коханні,
Вірю я тобі без тями,
Бо чує серце молоде,
Що кохаю я тебе!!!"
Михайло Романов

Напишу красиві слова

хочеш? напишу красиві
слова,
що змусять ридати твої
почуття.
хочеш намалюю картину,
що змусять тебе
посміхатись не одну
годину.
хочеш? поведу тебе туди,
там де не бували, ще твої
сни,
туди де мрії збуваються
лиш восени.
і побачиш те, в що не
вірять навіть Боги.
хочеш? научу літати,
але для цього потрібно,
лиш серце мати,
щоб під небесами
кружляти.
і обов'язково потрібно
мене покохати.
хочеш? подарую рай,
звичайно не той, що в
думках твоїх сяє.
а той, що в душі моїй
на тебе, постійно чекає..
Сергей Андрощук

Любовний капкан

У нас був любові власний культ,

Тонули в ній без взаємодії з рятувальниками,

А нащо ??? Адже в руках тримали стосунків пульт,

І користувалися б ним руками роками.

Ти вирішив погратись в Бога? Звісно…

Але ж у цьому плані я атеїстка.

Шукай в іншому місці такого щастя,

А я на всяк випадок побуду в соціальній масці.

Відпускаю з обіймів твою душу…

Колись любила твої вірші, а зараз мушу

Аби не відчувати до них ненависть і агресію

Захворіти на дислексію.

Наташа Дробчук

Освідчення в коханні хлопцю

для тебе кохання бережу,
тобі обійми подарую,
ніжно поцілую і скажу
коханий я тебе люблю.

Автор: Виктория Радионова

Але пройде все

Налийте в келих мені вина,
Розбийте чашу не любові,
Повірте ви ж в щасливу долю...
Забудьте горе і нещастя,
Адже життя воно прекрасне...

Хоч іноді буває важко,
Хоч іноді все йде не так,
Але ж потом буде все класно,
Але ж потом буде все так

Можливо й справді важко
І може навіть пече біль
Але пройде все, от побачиш
Ти тільки вір.
автор Христина Костевич 

Кохала так як ніхто не зможе

Між небом і землею,
Між правдою й брехнею
загублені слова...

В глибині ночі й при світлі дня
по частинкам розпадалась я.

Під дзвонів дзвін і річки шум,
по тілу пройшовся струм.

Під спів птахів і думок море...
Терпілий біль...
І лила сльози...
Кохала так як ніхто не зможе...

А зараз я втомилась, а зараз я здаюсь...
І до того, що було більше не вернусь...
автор Христина Костевич 

Поруч кохана дівчина живе

Поруч кохана дівчина живе,
За вікном її сонечко встає,
З розуму звела усмішка твоя,
Прокидалась дівчинка моя..

Тобою дихаю,живу,
Тепер я розумію що люблю,
Бути разом велике бажання,
Ось таке моє кохання.

спогади

Прощальний дотик на моїх вустах,
Я пам`ятаю, як сьогодні.
В той час, коли ти сильно так кохав,
Та наші почуття були в старшній безодні.
І в пам`яті моїй тремтить кохання,
Яке я бережу ,яку вже осінь.
Та твої очі темні пам`ятаю,
Як ти казав, що любиш мене й досі.
В чужих думках, так довго ми блукали,
Там втратила тебе я назавжди.
Тоді не зміг мені, кохання ти віддати.
Я змушенна була від тебе знов піти.
автор Яна Брухаль

Багато віршів про кохання, та статусів про кохання, шукайте на сторінках сайту Українські статуси http://vklik.org.ua/, це найкращий сайт зі статусами, що існує в Україні!

Тебе кохав я до нестями

Тебе кохав я до нестями,
І думав довгими ночами,
А ти кохала ідіота,
В якого була своя робота,
Я ж студентом простим був,
Про великі гроші лише мріяв і чув,
Але троянди дарував щодня,
А у тебе все боліла голова,
Тут терпіння моє закінчилось,
І моє серце,для тебе навіки закрилось...
А ти усе мужиків перебирала,
Ось нарешті мене покохала,
Та запізно все це сталось,
Бо мого кохання до тебе уже не осталось...(
автор Сергій Гижа 

Спекотний червень на дворі стояв

Спекотний червень на дворі стояв, я тебе ніжно і палко кохав, ти взаємністю мені відповідала, і до нестями мене ти кохала! Ми радiли,немов малі діти, від такого кохання хотілося жити, та враз обірвалася ниточка щастя, і мене огорнули горе,печаль і нещастя! Нареченою мені ти мала стати,та Смерть рішила тебе з собою забрати! Ніч,аварія,понівечене тіло,моє серце з тобою у рай полетіло...!

автор Сергій Гижа 

Світанком

Ти звабив мене дощем
І нотами пришлого дня.
Озон кучерявим плющем
Розтягує сіре вбрання.

Цілуєш мене пелюстками,
Солодким бурштиновим літом.
Хапаюсь за щастя ковтками
І хочеться просто летіти.

Міллана БОГДАНОВА

З тобою назавжди

Мрію, віру і кохаю.
Тобою я лише живу
Без тебе щастя я не знаю,
Ти тільки не лишай мене саму!

З тобою поруч хочу бути,
І засинати у обіймах хочу я,
Твій голос милий серцю чути,
Сьгодні,завтра і усе життя!

Автор: Галинка Радич

Коханий, я з тобою не прощаюся

Я розгубила всі слова з тобою в танці,

І ти здивуєшся, та я тебе люблю,

Для тебе просинаюся уранці,

Для тебе просинаюся уранці,

І лиш для тебе серце бережу!

Хоч я тобі чужа, і все це знаю…

Ти не згадаєш імені мого,

Не чіткі спогади

Сидиш за столиком навпроти
І погляд в бік відводиш,
Так склалось,треба для роботи,
Цей час зі мною ти проводиш.
Забуваємо все, що було між нами,
Змурувавши уявну стіну,
Лише зрідка перекидаємось словами,
Щоб порушити безслівну тишину.
А ще не так давно
Нам на розмови часу не хватало,
Тоді я думав, що ось воно,

А сльози все кап...кап...кап

А сльози все кап...кап...кап
З обличчя капає душа
А серце все тук...тук...тук
Так звучить поламана струна

А в голові все бум...бум...бум
Так голосно шумить забутий світ людей
А руки все стук...стук...стук
Шукають все , загублену давно вже акварель

Я вдячний Богу

Я вдячний Богу – за все що є…

Іде рік за роком – але ми з Тобою вже не ті…

Пройдуть роки, наступить час…

За будим все – що єднало нас…

Подарую Я тобі букет троянд…

Ціную - тіьЯ в Тобі – красу душі твоєї…

Усмішка на устах – промінь щастя…

Але уже не мій – не для мене сяєш Ти…

Ти наче ангел

Прекрасна,наче літній день,

Красива як світанок раній,

Неначе квітка ти цвітеш,

Даруєш обраним коханя.

Немає слів щоб описати,

Усі думки в яких тону,

Сам Бог послав тебе на землю,

Щоб дарувати доброту.

Серце моє бється лише для тебе

Ти володар мого серця

Чуєш як воно бється 

адже серце моє бється лише для тебе

я дихаю і живу лише тобою

ти моє щастя і сум

я хочу бути лише з з тобою

ніхто другий мені непотрібен

без тебе я не я.

Я ТЕБЕ КОХАЮ ДУЖЕ СИЛЬНО І СКУЧАЮ!!!!!!

Автор: Надія Лазарук

Чому так важко все забути?

Чому мені так важко

все забути?

Ти торкнувся до мого

серця і плюнув ти у

мою душу.

А я так щиро тебе

всім серцем любила,

Душу розриває на шматочки

Душу розриває на шматочки

Коли про тебе мої сни, думки,

бажання

Це все зливається в одне і

Вибухає при баченні тебе

Ти думаєш, що це брехня О ні повір, це все буття

А пам'ятаєш як колись, давно

коли ще були разом

ти мені сказав-

Що не покинеш, бо я твоя

троянда!

Я посміхнулась пам'ятаєш?

А що сказала пригадаєш?

Чому ти відвернувся?

Що, боляче?

Ти вичаєшся?

Та ні, не треба, я змирилась, пережила, але й досі при

баченні тебе це все зливаєтся в

одне.

Автор: Христина Костевич 

В смертельних кригах твоїх очей

В смертельних кригах твоїх очей

я побачив своє зболіле обличчя:

за німою прозорістю сивих ночей

воно мені зовсім тепер не личить.

У гарячих пісках твоїх сонячних щік

я горю і вмираю від спраги та туги:

серце, долоні і душу обпік

У пісках звечорілої твої недуги.

Я себе загубив і уже не знайду

серед дикої патоки днів ачи ранків:

Не тримайся за мене - нікуди не йду - 

Ще надивлюсь з тобою світанків.

Автор: Андрій Зінченко