Від місяця взяла я свої крила,
Від сонця - надію, від неба - силу.
І полетіла кохання шукати,
Далеко від себе, далеко від хати.
Серцем я прагнула щастя відчути,
Перестороги не встигла почути.
В долинах безкраїх знайшовши зраду,
Всі намагання лишила позаду.
А повернувшись назад, я впала,
Що там безодня, на жаль, я не знала.
Але небесна магічна сила,
Білими хмарами мене захистила.
Шлях росою мені простелила.
Кохання у тобі! - мене сповістила.
Серце забилось і замовчало,
Нарешті кохання своє відшукало.
Немає коментарів:
Дописати коментар