Ось так завжди й усе з початку.
І ти попав неначе в казку.
А виявилось просто спав,
Бо не туди ти знов попав.
А помилився випадково,
Кохав дівчину ти чудову.
А виявилась просто лялька -
Бо все життя її забавка
Вона в життя неначе грала,
Робила все чого бажала.
Усе що хотіла те й робила,
Бо напевно, не любила...
А ти хотів її кохати,
З неба зорі всі дістати...
І що робити ти назнаєш???
Та гадаєш що кохаєш!!!
У тишині лунає постріл,
У тишині лунає два...
І в йього в серці тишина!
.........................
А бути все могло інакше.
Кохайте поки є кого
Немає коментарів:
Дописати коментар